Моє село
Походженя назви
Населення і початки сучасного села зв’язані з історією Теребовлі, а також з містечком Янів.(Нинішня назва Долина)
1673 року польський король Ян Собеський розбив турків під Віднем. Частина турків і татар облягала Теребовлю і підкопуючись мало не здобула замку.

Ні геройська постава Софії Хшановської. Ні мури не врятували би Теребовлі, коли б не прийшов на допомогу Собеський.
 

       

Багато турків з тарами потрапило в полон і укріплювали містечко Янів. Копали канал, який об’єднує дугу річки Серету, той самий канал, де, в наші часи, збудована електростанція.
З полоненими поводились жорстоко – за найменшу провину їх карали на смерть – вішали на тополях, що росли побіля замку, руїни якого ви бачите на цьому фото.

Саме в ті часи одержала в спадок землі в сьогоднішньому селі Мшанець сестра графа Семинського з Хоросткова. За своїм характером вона була людиною врівноваженою, доброю і навіть милосердною. Тому багато втікачів знаходили в неї притулок. Серед них найбільше було полонених з Янова.
Про це яскраво свідчать такі прізвища, як Муштафа, Сулима, Дженжера, Кляпітура, Гуран, Шах, Киба, Шубалий, Шушлавий, Довгань (Дуган) Штафірний, Шафар…
Деякі прізвища вказують на їх національне походження. Шахи – перського походження, Калеки – грецького, Мазурі – поляки, Москалі – росіяни. Грики – греки, Бернати – з німців.
У селі, де сьогодні садиба Дацького, жив по-сусідству навіть француз Boissi – в селі його звали Босий…
Беручи все це до уваги найбільш вірогідно назва села повстала від слова «мішати
Мішанець – Мшанець.
Цю назву підтверджує і сьогодення. Усе менше залишається прізвищ корінних селян. Їх змиває хвиля прибульців. Місце Доскочів, Довганів, Гуранів в післявоєнні роки заповнили Федаки, Луньови, Глєбови, а сьогодні засіялись Рогови, Квасниці, Лисиці, Лукаві та ін…
Мішанець продовжує змішуватися.