|
Головна » Архів матеріалів
Сьогодні 4-го серпня видалась погожа днина й збирання зернових велось успішно протягом світлого дня, бо зараз, коли пишуться ці рядки, за вікном хлюпотить дощик.
Слід зазначити, що жнивні роботи тут ведуться комплексно в чому ви можете переконатися самі, переглянувши цей невеличкий фоторепортаж.
|
За три кілометри від Теребовлi, там де Гнізна зливається з Серетом, на досить високій горі знаходяться руїни великого Підгорянського монастиря заснованого ще в 12 столітті. Оборонні мури та будівлі належать до кінця 15 століття. Під масивними будівлями є чимало підземних ходів і льохів. У східній частині комплексу розміщена церква, до якої прилягають келії.
Фото Андрія Бабія
|
О, Господи! Який незбагненний, який великий і неосяжний світ...
(Вагон поїзда "Заліщики- Тернопіль" 14 липня 2008 року)
|
Як швидко плине час!
Здавалось учора для них дзвенів останній дзвоник, а сьогодні звучатиме прощальний вальс... А під ранок – в урочище Завалигори зустрічати схід сонця.
Схід сонця – прихід дня. Схід сонця, як символ нового життя, що відкривається перед ними…
На фото: випускники Христина Рогів та Володимир Бабій
|
Ще одна трагічна сторінка у житті нашого народу в боротьбі за волю.
Ще одна чиста криниця народної звитяги, криниця, напившись з якої, очищаєш душу од скверни.
Січові стрільці – які це були хлопці! Велети! І майже всі тутешні, з галицьких земель.
Достеменно ніхто не знає скільки їх, безіменних, розкидано по землях нашої багатостраждальної України.
Ще на початку тридцятих років, усупереч польським окупантам, у нашому на кладовищі було споруджено хрест і насипано могилу на безіменних стрільцях, що погинули в бою 10 червня 1919 року за село Іванівку.
І з того часу (початку тридцятих) ця могила стала символічним пам’ятником і нашим односельчанам, що брали участь у визвольній борні. 41 односельчанин був у лавах січових стрільців, шістнадцять з них віддали свої молоді життя, аби, смертію смерть поправши, залишитись жити у наших серцях від нині прісно і во віки віків.
Відтоді щороку на Святої Тройці, або як ще в народі називають — Зелені свята, зразу після служби Божої в церкві, організовується процесуальний похід до могили січовиків.
На став винятком і цей рік.
Пропонуємо вашій увазі невеличкий фоторепортаж із цьогорічного святкування.
< div>
Панахиду служить о. Василь
|
Випускників прийшли привітати і першокласники. Дзвенить останній дзвінок Травневий день із світлими очима, Шкільні літа лишились за плечима Всміхаючись, ступає на поріг Попереду – життя та клич доріг.
У ці теплі травневі дні тисячі випускників по всій країні прощаються зі своєю "другою домівкою", залишаючи позаду шкільне життя...
Так і сьогодні для чотирнадцяти дев'ятикласників Мшанецької загальноосвітньої школи продзвенів останній дзвінок
|
Колись це називалось вечорниці…
Пізніше, з часу заснування товариства «Просвіти» та спорудження читалень, – забава…
У радянських клубах були просто танці, а чи вечори відпочинку…
Нині це – ДИСКОТЕКА!
Тоді, до заснування дискотек, парубок мусів уміти танцювати бодай вальс, польку, фокстрот, і, запрошуючи дівчину до танцю мусів підійти й вклонитися їй, а, діставши згоду, взяти за гнучкий стан, вивести посеред зали й попливти на хвилях «замріяного вальсу»… Після закінчення танцю – відвести дівчину на своє місце й подякувати…
Нині ніхто нікого не запрошує! Вискакуй на середину зали й під ритми африканських дикунів дриґай руками та ногами, тіпай головою. Поглянеш зі сторони й думаєш за що це Господь покарав нещасних, що вони, бідні, мов епілептики, сіпаються в усі боки…
|
Травень. вулиця Шевченка.
|
Учора в сільському будинку культури була показана комедія Олексія Коломійця «Фараони». Це вже другий спектакль у цьому році самодіяльного драматичного колективу в котрому молоді актори освоюють ази нелегкої акторської майстерності.
Колгоспне начальство: Збори ледацюг
Уляна - Іванна Мазур, Таран - Андрій Гланський
Олена Устимівна- Віра Довгань Оверко - Петро Олійник
Ганна - Христина Рогів Онисько - Любомир Стасишин
Одарка - Вікторія Мазур Аристарх- Володимир Бабій
Нагадаємо відвідувачам сайту, що 8 березня була поставлена вистава Т.Шевченка «Назар Стодоля», а починав свою роботу новостворений драматичний гурток у кількості п’ять осіб з одноактівки «С.Васильченка «На перші гулі». Нині колектив налічує уже 15 аматорів, котрим під силу, як це показав ще спектакль «Назар Стодоля» під силу будь-який драматичний твір.
(На фото праворуч сидять) Грицько - Олег Дацків, Катерина -Уляна Дейнека
На заставці: Таран (місить тісто) та Онисько.
|
Через кілька годин наступить неділя і дзвони, після дводенної мовчанки, сповістять радісну звістку про Воскресіння Христа. Наступить Великдень - Великий день, бо життя побороло смерть, бо правда перемогла брехню, бо Христос воскрес із мертвих...
Напередодні відбулося освячення паски, котре провів священик місцевої церкви о.Василь.
|
|
|
|
|