Хресна дорога отця Кливака – пароха села Мшанець (1922-1940) Іллі Федоровича Кливака.

        Народився отець у 1880 році в селі Перемилів Гусятинського району. Після закінчення воєнної віхоли отримав 1922 році парафію у нашому селі на місце Анатоля Малиновського, котрого прихопили москалі.

Січовий стрілець, щирий патріот Кливак розвернув національно - просвітницьку діяльність. Ставши головою т-ва „Просвіта” організував хор, у витоків котрого стояв Микола Колесса, що в невдовзі став його зятем. Ось, як це записано в метричній книзі:

“Вп. Надія-Мирослава Кливак дочка Вп. о. Іллі Кливака пароха і Теклі Чубатої, студентка філософії і музичного інституту у Львові, уроджена 8.08. 1911в Ясеневі повіту Городенка, вийшла заміж 20.07.1933 Вп. поважного Миколая-Ярослава Колеса, сина д-р. Філарета і Марії з роду Яновських, уродженого 1.01.1904 в Самборові, а живе у Львові, професор музичного інституту ім. Лисенка.

Звінчав Во Теодор Чубатий парох у Чорткові”.

За сприянням отця Іллі було організовано гуртки: "Відродження" та "Самоосвітник”. Перший повів боротьбу з курінням та п'янством, а в "Самоосвітнику", котрий відвідувала вся сільська молодь, вивчали неперекручену українську історію та географію рідного краю.

Після „золотого вересня” отець повертається до Мшанця та невдовзі "визволителі" арештують його просто в церкві, коли він учив дітей катехизму.

Під час слідства, на очну ставку до Будзанова їздили лише сексоти і жидівка на прізвище Префер. Люди, котрі сказали б добре слово про отця енкаведистам не потрібні були, й тому на допити отця, окрім нишпорок, нікого більше не викликали.

З Будзанова отця перевезли до Чортківської тюрми-катівні і, після чотирьох місяців допитів та тортур, побитого, хворого відправили по етапу в Середню Азію, де 10 квітня 1942 року в Ташкентській тюрмі він і помер...