Язлівець - маленьке село Бучацького району славиться запаморочливим краєвидами та великою кількістю пам’яток старовини.
Перші згадки про Язловці відносяться до XIV століття. Саме тоді на високому річковому березі звели перші вежі могутньої фортеці. ... Сьогодні тут живе трохи більше шестисот чоловік. Однак малолюдними ці місця були не завжди. У XV столітті Язловець був містом, який красою, багатством і оборонної міццю становив конкуренцію Львову. Замок хоч і зруйнований але вражає своїми розмірами, товстими мурами і домінує над містом.
На початку XVIII століття Понятовські перебудували нижню частину замку на розкішну барочну резиденцію, використавши камінь фортеці. Палац, прикрашений фронтоном з геральдичними рельєфами і ренесансно-бароковим кам'яним порталом, і зараз змушує завмирати в німому захопленні.
Монастир
З середини XIX століття господинями палацу стали черниці ордену Сестер Непорочних. Язлівець перетворився на шанований релігійний центр завдяки чудесам Пресвятої Діви Марії Язлівецької, зцілює тілесні і душевні недуги.
У монастирі є свій мавзолей, монастирський портал теж твори мистецтва. Монастирська гвинтові сходи - чарує до запаморочення своєю крутизною і оформленням.
Барон Блаженський пожертвував приміщення палацу для благородної мети навчально-виховного закладу для дівчат. Його заснувала сестра-законниця Марцеліна Даровська. Тут здобували освіту польські аристократки. Серед випускниць - дочки польського маршала Йозефа Пілсудського.
Неподалік в парку розташований склеп сестер-монахинь, де спочиває і Марцеліна Даровська.
Краєвидами Язлівця милувався, спацируючи з фотоапаратом, СтасВас
