Січові стрільці…Скільки пісень, скільки імен, скільки книжок і все це було заборонено.
Окупанти старалися витерти з пам’яті, змести з лиця землі навіть згадку про них.
Через два дні виповнюється 90 років від дня переможного бою галицької армії під Іванівкою.
Ось що згадує очевидець чотар УГА Роман Толконюк:
«…Надвечір бій за Теребовлю виграно, поляки поспіхом утікають… У місячному світлі видно у збіжжях по обох боках гостинця то тут, то там людей зі світлами. Це наші санітари шукають ранених і вбитих і з ранішнього наступу. Убитих виносять на гостинець, а ранених відвозять до лічниці в Копиченцях…»
Убитих наші селяни похоронили на сільському цвинтареві.
…На початку тридцятих років на кладовищі було споруджено хрест (на фото ліворуч) і насипано могилу на безіменних стрільцях, що погинули в бою за село Іванівну 10 червня 1919 року .
З того часу й зародилась традиція – щороку на свято Святої Тройці, зразу після служби Божої в церкві, організувався процесуальний похід до могили січовиків. Після панахиди, розпочинається мітинг, поіменно згадуються імена наших односельців що були у січовиках, звучать стрілецькі пісні…
Пропонуємо вашій увазі фоторепортаж про нинішній похід.
