МОЗ попереджає – нікотин вилучений з п’яти цигарок убиває коня!

Здоровий глузд підказує ­— заміняй цигарку на цукерку!

 

    

Спам’ятайся, дівчино!

Буваючи серед скупчення молоді, й, кидаючи погляд у не таке ще далеке минуле, не перестаю дивуватися з того, що нинішні дівчата, кажучи словами Шевченка, „неначе подуріли” — смалять цигарки аж дим коромислом!

І це у той час, коли в цивілізованому світі чоловіки відмовляються від паління, а в більшості країн заборонено палити в офісах, ресторанах та інших громадських місцях, у нас за цигарки взялись дівчата...

Ото побачу дівчину з цигаркою і хочеться кричати:

— Дитино, людська окрасо, спам'ятайся! Навіщо ти це робиш? Нащо замість спраглого кpoвi кисню (згадай уроки анатомії), що живить твій організм, вдихаєш нікотинову отруту?    Що з тебе виросте? Яке приведеш потомство? Невже не знаєш, не розумієш чи не хочеш розуміти, що, вживаючи наркотики, алко­голь, вкупі з цигарками, ти породиш тільки дебільних дітей?

Невже тебе не лякає перс­пектива стати матір'ю неповноцінних дітей?

Яка чума, яке лихо спіткало i змусило взяти до рота оту гидоту?

Невже тo6і сучасна Афродіто, богине краси, самій не гидко, коли з твого рота смердить, як з виходка?

Подумай гарненько над цим, «сестро молодая», цвіте й окрасо нації! Подумай і ти, мамо, що дивишся на витівки свого дитяти крізь пальці, ба навіть в деякій мірі ставишся схвально...

 

         

         

                                      .... і дискотека в сільському будинку культури

 

22 травня 30 років тому поховали Героя України, композитора і поета Володимира Івасюка.

24 квітня 1979 року Володимир Івасюк пішов у консерваторію –і зник.

25 квітня подали заяву в міліцію про розшук.

Мати тричі прохала владу оголосити по телебаченню, звернутися до людей за допомогою  – відмовили, мотивуючи тим, що буде багато галасу.

11 травня пошуки припинили і справу закрили.

У травні в одній з колоній для неповнолітніх відбувся бунт і на волю вирвалось кілька сотень ув’язнених.

У пошуках утікачів військові прочісували ліси.

У Брюховецькому лісі неподалік від Львова 18 травня рядовий військової частини №42190 Жамсунбек Чорнобаєв під буком  виявив підвішаний труп чоловіка в позі “навколішки” з паском від плаща на шиї. Поряд стояв порожній портфель. Механічний годинник покійника “Orient”  зупинився о 12 годині 50 хвилин, на календарі годинника – 27 квітня. Труп не розклався. Відстань від гілляки до землі була меншою за ріст покійника та довжину паска, на якому він “напіввисів –напівстояв”.

Покійником був 30–річний Володимир Івасюк – автор «Червоної рути»

Той травень назавжди ввійде в історію України як місяць скорботи, туги за Володею – автора безсмертних пісень, який так рано попрощався з білим світом, і як місяць нашого національного сорому— влада вже після смерті композитора почала шельмувати, називати п’яницею і навіть божевільним.

А всі люди пошепки казали – вбили!

Пройшли вже десятки років, як Володимир Івасюк покинув цей світ. Але з нами залишились його пісні, своїм талантом він зробив їх вічно сучасними. Сьогодні ми тільки можемо вшановувати пам’ять Івасюка. У 1989 році «Червона рута» стала назвою однойменного фестивалю. У 1994 році Леонід Кравчук підписує Указ про присудження Володимиру Івасюку Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. 4 березня 1999 року в Чернівцях відкрився Меморіальний музей Володимира Івасюка. 18 липня 2001 року на V Ювілейній Церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» Володимир Івасюк був нагороджений у номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття».

         

Пам"ятник Володимиру Івасюку в Львові                       Той самий бук