Це був природний вибір Генеральної конференції ЮНЕСКО, проведеної в Парижі 1995, віддати пошану книжкам та авторам у цей день.
У Всесвітній день книги і авторського права, який святкують у 190 країнах світу, вся спільнота – і ті, хто читає, і ті, хто пише, видає та продає книжкову продукцію –складають цілі програми заходів, які свідчать про їх любов до книги.
Проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо.
Бажаємо всім шанувальникам книги нових відкриттів, реалізації творчих планів та натхнення у праці!
У сільській бібліотеці
|
Дорогі брати і сестри!
Христос воскрес!
Коли ж воскресне
із мертвих ненька-удова,
коли устане Україна,
що теж за правда полягла?!
Мабуть немає людини й народу, щоб у своєму житті не зазнали подібної долі? Хто ж з людей чи народів не переживав більших чи менших тріумфів, чи більших або менших нещасть?! А Великдень завжди нагадує нам, що після терпінь і приниження приходить піднесення і радість. Голгофа і Воскресіння - це і є суть Великодня.
Голосно лунають Воскресні дзвони і долинають до братів і сестер аж за океан, і вони єднаються духом і серцем з нами. Хай же Великодні дзвони і відправи нагадують нам подію, що сталася дві тисячі років тому в Єрусалимі. Вона принесла нам невичерпне джерело радості й натхнення. Нехай ці дзвони також прославлять перемогу правди над злом у нашій Батьківщині.
Вас всіх, мої дорогі, сердечно вітаю і радісних благословенних свяят усім бажаю!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Володимир Якубишин
|
Це так важливо зрозуміти,
Що Бог вмирав, щоб дати шанс
Всім людям вірити й любити,
Й прийти в святий небесний храм.
Ісус вмира, щоб воскресити
Твоє загублене життя,
Щоб зрозуміти і простити,
Знайти тебе, немов дитя.
Щоби відкрити тобі очі,
Щоб світло Правди віднайшов,
Щоб зрозумів слова пророчі,
Щоб Ти до Господа прийшов.
Оленка Бойчук
|
Вербну неділю називають Вхід Господній в Єрусалим на знак того, що Ісус Христос у супроводі своїх учнів на ослику прибув у це місто. Народ вітав його як царя, встеляючи дорогу пальмовими гілками. Від цього і пішов звичай в цей день святити вербу, оскільки пальми у нас не ростуть.
Освячення вербових гілок, або як у нас кажуть, лозу відбулося і в сільському храмі Великомученика Дмитра Солунського.
Дивіться про це наш фоторепортаж.
|
|
