 
Окроплена
священною водою вербова гілка користується у народі великою пошаною.
Тому тієї останньої перед Великоднем неділі на Богослужіння сходиться
ледь не все село. А найбільше рідіють цій події діти, щоб, після
освячення лози, вийшовши з храму із задоволенням погасати одне за одним й б’ючи лозою примовляти:
Не я б’ю – лоза б’є,
Від нині за тиждень
Буде в нас Великдень!
Священній
вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють худобу на
пасовисько, то конче свяченою вербою, щоб під час грози зупинити град – виставляють надвір гілки лози, коли хворіють люди, або тварини варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом…
Від Вербної неділі наші душі сповнені особливим відчуттям, очікуванням величного свята світлого Христового Воскресіння.  
|